-
1 вырастать в глазах
вырастать (расти) в глазах (кого, чьих)rise in smb.'s estimation; grow in stature in smb.'s eyes; grow (improve) in smb.'s opinion (estimation)Я не мог не соглашаться с Катей. Она всё больше вырастала в моих глазах. (П. Нилин, Жестокость) — I had to agree with Katya. She was growing in my estimation.
Вырос Миша и в собственных глазах. В отношении к ребятам у него появилась этакая добродушная покровительственность. (А. Рыбаков, Бронзовая птица) — Misha grew in stature in his own eyes as well. He adopted a good-natured patronizing attitude towards the troop.
Русско-английский фразеологический словарь > вырастать в глазах
-
2 вырастать в глазах
rise in (...) estimation -
3 вырастать
несовер. - вырастать; совер. - вырастибез доп.1) grow; grow up (о ребенке); grow (out of), outgrow (из одежды); increase2) (в кого-л.; становиться кем-л.) develop into, grow into3) ( появляться) emerge, appear, arise; rise up, loom up••вырасти в чьих-л. глазах — to rise in smb.'s estimation, to go up in smb.'s estimation
-
4 вырастать
вырасти1. (в разн. знач.) grow*; ( о ребёнке) grow* up; (из одежды и т. п.) grow* (out of); (усиливаться, увеличиваться тж.) increaseвырастать на 20% — increase twenty per cent
2. (в вн.; становиться кем-л.) grow* (into), develop (into)3. ( появляться) arise*, appear; rise* up♢
вырасти в чьих-л. глазах — rise* in smb.'s estimation -
5 вырастать
[vyrastát'] v.i. impf. (pf. вырасти - вырасту, вырастешь; pass. вырос, выросла, выросло, выросли) (расти)1.1) crescere, aumentare, diventare più alto (più lungo, più grande)3) sorgere, innalzarsi2.◆вырасти в чьих-л. глазах — crescere nell'opinione di qd
-
6 вырастать в чьих-либо глазах
[vyrastat' v glazakh] To grow in someone's eyes. To rise in someone's esteem; to grow or improve in someone's opinion.Русские фразеологизмы в картинках (русско-английский словарь) > вырастать в чьих-либо глазах
-
7 расти на глазах
rise (mushroom up) before smb.'s < very> eyesПлотники и с ними сварщики, изолировщики, подрывники ставили палатки. Полотняный городок рос на глазах. (В. Ажаев, Далеко от Москвы) — The carpenters, and with them the welders, insulation workers and blasters, were busy pitching camp and the canvas tents mushroomed up until there was a town of them.
Русско-английский фразеологический словарь > расти на глазах
-
8 глаз
-
9 глаз
1) ( орган зрения) occhio м.••бросаться в глаза — saltare agli occhi, dare nell'occhio
лезть на глаза — mettersi in vista, farsi notare
ни в одном глазу ( совершенно не пьяный) — assolutamente sobrio, per niente ubriaco
••дурной глаз — malocchio м.
делать большие [круглые, квадратные] глаза — spalancare gli occhi, cascare dalle nuvole
с глаз долой - из сердца вон — lontano dagli occhi, lontano dal cuore
3) ( зрение) vista ж., occhio м.опытный глаз — occhio esperto, occhio clinico
••4) (присмотр, надзор) sorveglianza ж., occhio м.••* * *м.1) occhio mчёрные глаза — occhi neri разг.
невооружённым / простым глазом — ad occhio nudo
я его в глаза не видел — non l'ho mai visto; non so come sia fatto
2) (присмотр, надзор) occhio, controllo, custodia fна сколько / куда хватает глаз — dove arriva lo sguardo
на глазах (у) кого в знач. предл. + Р — sotto gli occhi di qd
в глазах кого, чьих в знач. предл. + Р — agli occhi di qd
хоть глаз / глаза выколи — buio fitto / pesto; buio che si affetta
у неё глаза на мокром месте — ha le lacrime in tasca / facili
•- глаз из орбит лезут••В глаз дам! — Ti rompo / spacco la faccia / il muso!
во все глаза глядеть / смотреть — aguzzare gli occhi
смотреть другими глазами — guardare con occhi diversi; vedere in tutt'altra luce
идти куда глаза глядят — andare alla ventura; andare dove portano i piedi / le gambe
закрыть глаза на что-л. — chiudere un occhio ( su qc)
делать большие / круглые / квадратные глаза — guardare con tanto d'occhi
за прекрасные глаза, ради чьих-л. прекрасных / красивых глаз сделать что-л. ирон. — per i begli occhi di qd
глаза разбежались у кого-л. — (c'e) l'imbarazzo della scelta
у него дурной глаз — porta jella; da il malocchio
с глаз долой - из сердца вон — lontano dagli occhi, lontano dal cuore
вырастать в чьих-л. глазах — crescere nella stima di qd
бить / бросаться в глаза — dare nell'occhio
делать что-л. с закрытыми глазами — procedere ad occhi chiusi
открыть / раскрыть глаза кому-л. на кого-что-л. — aprire gli occhi a qd su qc
с глазу на глаз — a tu per tu; a quattr'occhi
положить глаз на кого-л. — mettere gli occhi addosso a qd
Раскрой / протри / продери / разуй глаза! — Apri gli occhi!
* * *n1) gener. ciglio, pupilla2) anat. occhio -
10 вырасти
369* Г сов.несов.вырастать 1. (suureks v. pikaks) kasvama v sirguma; он так \вырастиос за это время ta on selle ajaga nii suureks kasvanud, у дороги \вырастиосла липа tee äärde on kasvanud pärnapuu;2. üles kasvama, võrsuma; mehistuma; я \вырастиос в деревне ma kasvasin maal üles, он \вырастиос в семье рабочего ta on võrsunud töölisperekonnast, наша партия \вырастиосла и окрепла в борьбе meie partei on võitluses mehistunud;3. из чего välja kasvama; девочка \вырастиосла из платья tüdruk on kleidist välja kasvanud;4. kerkima, kasvama; за короткое время \вырастиосли новые города lühikese ajaga on kerkinud uued linnad;5. без доп., в кого-что saama, arenema, (üle) kasvama kelleks-milleks; он \вырастиос в крупного учёного temast sai suur teadlane;6. на что suurenema, kasvama; доход \вырастиос на 20 процентов tulu suurenes 20 protsenti v 20 protsendi võrra;7. во что, без доп. valjenema, valjuks minema, tõusma;8. nähtavale ilmuma, paistma hakkama, esile kerkima; вдали \вырастиосли горы eemalt hakkasid mäed paistma; ‚крылья \вырастиосли у кого kellel(e) on tiivad kasvanud;\вырастиасти v\вырастиасти vбудто vсловно из-под земли nagu maa alt (välja) ilmuma; vrd. -
11 кушкаш
кушкаш-ам1. расти, вырастать, вырастиВиян кушкаш быстро расти.
(Зина) ачаж гаяк пашаче кушкын. Ю. Галютин. Зина росла работящей, как и её отец.
Вӱд ок лий гын, шурнат, чодырат кушкын огыт керт ыле. К. Васин. Если бы не было воды, то не могли бы расти и хлеба, и леса.
2. перен. расти, вырастать, вырасти; развиваться, развиться; совершенствоватьсяНаука кушкеш наука развивается;
грамотность кушкеш растёт грамотность.
– Ынде марий литературылан кушкашыже йӧн почылтын, – журналым шаралтен, Чавайн шыргыжал пелештыш. К. Коряков. – Теперь открылись возможности развиваться для марийской литературы, – раскрыв журнал, сказал Чавайн, улыбаясь.
3. расти, вырасти; увеличиваться, увеличиться; подниматься, поднятьсяОла кушкеш город растёт;
у пӧрт-влак кушкыт поднимаются новые дома.
Шушаш плотинан вурс каркасше койын кушкын да бетон дене леведалт толын. К. Васин. Стальной каркас будущей плотины поднимался на глазах и одевался в бетон.
Кече мучко тудын отрядше кушко. К. Васин. Его отряд увеличивался весь день.
4. заживать, зажить; срастаться, срастисьСусыр вер кушкын рана зажила;
лу сайын кушкын кость срослась правильно.
5. расти, вырасти; повышаться, повыситься; подниматься, поднятьсяАк кушкын цены выросли;
парым кушкеш долги растут.
Пытартыш ийлаште проект пашалан ак икмыняр пачаш кушкын. «Мар. ком.» В последние годы цены за проектные работы выросли в несколько раз.
Составные глаголы:
-
12 подниматься
и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.* * *несов.; сов. - подн`яться1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти
См. также в других словарях:
ВЫРАСТАТЬ — ВЫРАСТАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. вырасти. 2. То же, что расти (в 1 и 3 знач.). Дети вырастают на глазах. Вырастают новые дома. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
вы́расти — расту, растешь; прош. вырос, ла, ло; сов. 1. (несов. вырастать и расти). Стать больше ростом, стать выше, длиннее и т. п. (о человеке, животном, растении). Каждые два месяца он [Коля] с волнением подходил опять мериться: на сколько успел вырасти? … Малый академический словарь
Семейство полорогие — (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов. Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… … Жизнь животных
Анна Иоанновна — всероссийская Императрица, царствовавшая с 25 го января 1730 г. по 17 е октября 1740 г. Анна Иоанновна не принадлежит к разряду тех государей, сильная личность которых является инициатором в важнейших государственных мероприятиях их царствования… … Большая биографическая энциклопедия
Немецкая литература — Литература эпохи феодализма. VIII X века. XI XII века. XII XIII века. XIII XV века. Библиография. Литература эпохи разложения феодализма. I. От Реформации до 30 летней войны (конец XV XVI вв.). II От 30 летней войны до раннего Просвещения (XVII в … Литературная энциклопедия
Семейство Гадюковые змеи (Viperidae) — По сложности и совершенству строения ядозубной аппарат гадюковых (вместе с ямкоголовыми змеями) достигает высшей ступени эволюции. Верхнечелюстная кость гадюковых настолько укорочена, что длина ее оказывается меньше высоты. Замечательно … Биологическая энциклопедия
Философия — есть свободное исследование основных проблем бытия, человеческого познания, деятельности и красоты. Ф. имеет задачу весьма сложную и решает ее различным образом, стараясь соединить в одно разумное целое данные, добытые наукой, и религиозные… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
роди́ться — рожусь, родишься; прош. (несов. и несов.) родился и (несов.) родился, (несов. и несов.) родилась и (несов.) родилась, (несов. и несов.) родилось и (несов.) родилось; сов. и несов. 1. (несов. также рождаться). Получить (получать) жизнь в… … Малый академический словарь
ВЫРАСТИ — ВЫРАСТИ, вырасту, вырастешь, прош. вр. вырос, выросла. 1. совер. к вырастать. 2. совер. к расти в 3 знач. (книжн.). Этот писатель сильно вырос за последние годы. ❖ Вырасти в глазах чьих подняться, выиграть в чьем нибудь мнении. Толковый словарь… … Толковый словарь Ушакова
Прометей — (Prometheus, Προμηθεύς), т. е. “думающий вперед”. Сын титана Япета, брат Эпиметея, т. е. “думающего после”. Он был великим благодетелем людей и, ради их блага, обманул Зевса. Когда же Зевс отнял у людей огонь, Прометей похитил огонь с Олимпа и… … Энциклопедия мифологии
Иудаизм реформистский — Прогрессивный иудаизм движение за обновление иудаизма. Возникло в Германии во втором десятилетии 19 в.; оттуда распространилось на другие страны Центральной и Западной Европы и вызвало брожение в еврейских общинах Восточной Европы. Во второй… … Википедия